Генеральний прокурор Юрій Луценко та його заступник Анатолій Матіос часто вихваляються, що їм вдалося запозичити кращі традиції американського правосуддя.

Читайте також: Вибухи на військових складах: безкарність та продажність – діагноз епохи Порошенка

Зокрема, коли підозрюваний укладає угоду зі слідством про визнання своєї провини. У Сполучених Штатах це робиться для того, щоб отримавши важливі свідчення у когось із учасників злочинної групи, вийти на справді велику рибу, тобто на голову злочинної піраміди.

В нашому випадку такі угоди зі слідством перетворилися на комерційні угоди. Нещодавно детективи Національного антикорупційного бюро затримали працівника Генеральної прокуратури, який вимагав від двох підозрюваних хабара за закриття кримінального провадження.

Прокурор пропонував двом обвинуваченим в торгівлі наркотиками заплатити 20 тисяч доларів та укласти угоду зі слідством. Тобто підписати протокол про визнання своєї провини, неофіційно підкріпити його солідною сумою і отримати умовне покарання.

В разі відмови від укладання такої угоди, прокурор погрожував, що він вимагатиме від суду реальний термін для підозрюваних, а саме 12 років тюрми. Втім, клієнти попалися цьому прокурору якісь підступні, вони заявили до НАБУ, там справою зацікавилися і прокурора взяли на гарячому, саме в момент грошового розрахунку після цієї цілком комерційної угоди зі слідством.

Ну, це очевидно, якийсь дуже недосвідчений в бізнесових питаннях прокурор виявився. Адже, багатьом його старшим колегам вдається прокручувати вигідні угоди куди в більших масштабах. І з безпекою для себе.

Наприклад, два роки тому працівники генпрокуратури затримали Тетяну Детюк, яка в часи скандального міністра доходів та зборів Клименка була першою заступницею керівника податкової міста Києва.


Анатолій Матіос

Прокурори на чолі з Анатолієм Матіосом звинуватили пані Детюк в тому, що вона в часи Клименка допомогла обікрасти державу на три мільярди двісті мільйонів гривень через схему фіктивного відшкодування ПДВ. За старим курсом це 400 мільйонів доларів.

Зрештою, рік тому Тетяна Детюк пішла на угоду зі слідством, отримала умовний термін, бо як йдеться в рішенні суду: "визнала провину і частково компенсувала втрати, завдані державі".

Як ви думаєте, частково – це скільки? Детюк заплатила 500 тисяч гривень, або близько 20 тисяч доларів. І отримала свободу.

Або інший випадок. Ось подивіться, два роки тому генеральний прокурор Луценко розповідає про страшного злочинця Миколи Злочевського, який в часи Януковича був міністром екології та природних ресурсів, дерибанив газові родовища і недоплатив податків на величезну суму.

Через півроку після цього виступу, Генеральна прокуратура закриє справу проти Злочевського та його фірми, що не сплатила один мільярд гривень податків. Теж за угодою зі слідством. Офіційно за цією угодою, фірма Злочевського сплатить до бюджету не мільярд, і не півмільярда, а лише 160 мільйонів гривень.

Ну, Злочевський – на додачу ще й бізнесмен, який вміє укладати вигідні для себе угоди. Зокрема, нардеп-втікач Онищенко розповідав, що до офіційної угоди зі слідством, Злочевського змусили погодити ще й неофіційний додаток.

Згідно нього, він мав передати президенту та його оточенню 100 мільйонів доларів і на додачу зі значною знижкою постачати газ на підприємства Порошенка.


Микола Злочевський

Ну і ще один резонансний випадок – один з колишніх керівників Нафтогазу часів Януковича – Олександр Кацуба. В 2016 році він також був затриманий і абсолютно обгрунтовано обвинувачений прокурорами в масштабних крадіжках.

Хто не пам’ятає оборудку з так званими "вишками Бойка" в часи Януковича? Коли на закупівлі бурових платформ було вкрадено не менш як 150 мільйонів доларів.

Крім того, Кацуба активно допомагав скандальному Сергію Курченку – гаманцю сім’ї екс-президента наживатися на постачанні скрапленого газу до України. Загалом, Генеральна прокуратура нарахувала, що Кацуба причетний до привласнення бюджетних коштів в еквівалентів в один мільярд доларів.

Натомість, йому теж запропонували укласти угоду зі слідством. За нею він визнав провину і заплатив лише 100 мільйонів гривень, що за нинішнім курсом близько чотирьох мільйонів доларів і вийшов на волю.

Як же так? Можливо тут теж, крім офіційної угоди зі слідством про компенсацію шкоди до бюджету, існує ще й неофіційна? Про те, щоб куди більші суми передавалися кому треба на горі, в обмін на умовне покарання?

Якщо це справді так, то звісно, що ані Кацуба, ані Злочевський, ані Детюк, не зацікавлені в тому, щоб іти скаржитись на прокурорів до НАБУ, адже крім притягнення до відповідальності прокурорів, їм точно доведеться надовго сісти за корупцію.

Відтак, Генпрокуратура останнім часом стала просто торгово-промисловою палатою, адже там стільки укладається угод.

Читайте також: Як одіозний екс-податківець після арешту "кошмарить" бізнес в Україні: цинічні схеми

Ми не знаємо всіх додаткових протоколів до цих угод, але бачимо, як українські прокурори особливо не приховують свій шикарний спосіб життя. Почати бодай з Генерального прокурора.