Тарас Матвіїв служив у 24-їй окремій механізованій бригаді імені Короля Данила, повідомляє 24 канал.

Про добу Пекельна доба на Донбасі: загинув український захисник, ще 3 – отримали поранення

Військовий комісар Львівського обласного військового комісаріату Олександр Тіщенко у фейсбуці написав, що молодший лейтенант загинув під час обстрілів.

Він захищав український народ від ворогів, щоб звуки вибухів і свист куль для нас не були знайомі. Але ворожа міна забрала його від нас,
– додав Тіщенко.

За інформацією Сергія Сердюка, Матвіїв загинув поблизу села Троїцьке. Саме там він отримав поранення під час мінометного обстрілу. Помер воїн під час евакуації з місця події.

Що відомо про загиблого

  • Тарас Матвіїв родом із Жидачівського району Львівської області.Йому було 30 років.
  • У 2011 Тарас Матвіїв закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Далі працював кореспондентом ТРК "Ера" з 2011 по 2012 роки.
  • Згодом – журналістом телеканалу TVi (з 2012 по 2013 роки).
  • Матвіїв також був блогером у низці видань, зокрема, "Дивись.Інфо", LB.ua, "Львівська мануфактура новин".
  • Він – активний учасник Революції Гідності, був у 3-тій сотні Самооборони Майдану. також воїн був засновником "Пошукової ініціативи Майдану" – організації, яка однією з перших почали шукати зниклих революціонерів.
  • У 2015 – пішов добровольцем в Окрему добровольчу чоту "Карпатська Січ", воював у Пісках.
  • З 2015 року став депутатом Жидачівської райради 7 скликання, від "Української Галицької партії".
  • З 2019 проходив службу за контрактом у 24-ій бригаді.
  • По смерті воїна у нього залишились батьки.

Національний музей Революції Гідності у фейсбуці опублікував слова Тараса, які закарбуються надовго:

"Доки дихаю, сподіваюсь! Я довго мовчав і слухав. Доки стало нестерпно мовчати. Пишу, бо маю обов’язок. Перед совістю і людьми, яких поважаю. Останні 5 років я не знаю спокою. Зачинаючи від Майдану, транзитом через волонтерський і добровольчий рух, участь в самоврядуванні і аж до теперішньої служби в ЗСУ. Я свідомо обрав шлях постійних потрясінь і викликів відкинувши попередній спосіб життя, медійну кар‘єру і навіть давні мрії. …Я похитнувся, але не впав. Все ще в запилюжених берцях і при справі. До останнього сподіваюсь, що українці не розміняють свободу на срібняки і не побояться відповідальності за свої вчинки. Dum spiro spero, товариство!".

Останній допис Тараса у фейсбуці був 7 липня.

Мліє степ Донбасу. В очікуванні пожеж і визволення,
– написав військовий.

Редакція 24 каналу висловлює щирі співчуття родині та близьким загиблого героя.