Пагорб слави, де 9 травня праві завзято лупцювалися з лівими, з самого ранку оточили сотні правоохоронців. Надміру людей у погонах - для міністра не дивина. Головний міліціонер від початку дня був налаштований на львівське "дежавю".
"Особливого режиму немає. Провокації будуть, звісно, це - без сумніву. Але ситуацію у Львові контролюватиме лише львівська міліція", - каже міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов.
Втім, цього разу "заїжджі гастролери" до Львова не приїхали. А тим, хто таки прийшов на пагорб слави, спровокувати конфлікт таки не вдалося.
Спокійно минув день і в центральній частині міста. Міліціянти, яких було трохи більше як завжди, спостерігали хіба за туристами, що вільно фотографувалися, а молодь роздавала листівки із закликом до пам'яті без агресії.
"Не обов’язково кидатися на червоні прапори і бити в груди опонента. Треба спокійно пояснювати. Це є невеликі групи агресорів-провокаторів. Суспільству треба з правильної точки зору показувати що є що і називати речі своїми іменами", - каже член ініціативної групи акції "Пам’ять без агресії" Михайло Мураль.
У Львові цього дня вшановували жертв обох режимів - нацистського та комуністичного.
"Сидіти в радянських карцерах, люди або божеволіли, або сивіли. На мою долю випало сидіти 18 раз в карцерах. Що то значить - на 5 діб давали. А на третю добу давали 300 хліба", - каже колишній політв’язень пан Степан.
"Як ми перейшли на цю сторону, то всі люди які йшли закривали собі рот хто маринарками, хто хустками, такий був сопох, то вже люди були побиті і вже розкладалися тут", – каже голова товариства політв’язнів та репресованих Петро Франко.
"Сьогодні ми у Львові вшановуємо тих хто був невинно убієнний, тих хто був замордований в тюрмі на Лонського, в тюрмі на цитаделі. Ми просимо Бога, щоб ніколи більше в історії людства такого не повторилося", - каже міський голова Львова Андрій Садовий.
Львівські комуністи обмежилися тим, що поклали квіти до могил солдатів та запустили в небо на повітряній кулі Прапор Перемоги.