У виставі режисера Євгена Степаненко війна схожа на танець аркан, де вижити можливо тільки у команді. Поранений випадає з кола, хтось повертається, а хтось ні. Участь у дійстві взяли АТОвці з різних регіонів України. Кожен з них має свою історію, а своїми переживаннями поділились з глядачами.
До слова: Журналіст та ветеран АТО у своїй книзі "Карателі" розповість правду про війну
Головний меседж вистави – достукатися до суспільства і нагадати, що в країні йде війна.
У виставі війна як танець аркан, де вижити можливо тільки у команді
Участь у виставі взяли ветерани АТО
Вистава "Голоси" – це результат реабілітаційного театрального тренінгу для учасників війни. Нею бійці мають нагоду виговорити наболіле.
"Я працюю у жанрі документального театру, там не може бути брехні чи вигаданих історій, там не може бути текстів чужих людей. Це вистава про життя, тільки трошки пришвидшене", – сказав Степаненко.
Бійці поділились своїми переживаннями про війну
Якщо хоч одна людина звідси вийде трохи переосмислена, то ми своє діло зробили. Я хочу донести. Тому що в нас дуже багато людей, які не розуміють, що коїться. Просто закопали, помер, а далі про погоду. Я не хочу так жити, я не хочу такого суспільства,
– наголосив молодший сержант Збройних сил України Роман Гребенюк.
Автори проєкту "Голоси" планують повезти виставу і в інші міста України, якщо назбирають потрібну кількість грошей.